Зірка Пам'яті

З 2010 року з ініціативи голови Кіровоградської облдержадміністрації Сергія Ларіна розпочалася акція «Зірка пам’яті».

                                         

 

Її мета:

• Забезпечити всенародне вшанування та увічнення героїчного подвигу захисників Вітчизни, які відстояли свободу і незалежність Батьківщини;
   
• Посилити увагу суспільства до потреб ветеранів війни;
•  Поліпшити їх соціальний захист;
• надання посильної допомоги учнями та педагогами ветеранам Великої Вітчизняноївійни;
• проведення волонтерських естафет добрих справ – відвідування та допомоги ветеранам і учасникам ІІ Світової війни 1939-1945 років;

.      проведення  добровільних  акцій учнівської молоді по догляду за військовими похованнями, братськими могилами, спорудами та об’єктами, що увічнюють пам’ять про Перемогу та подвиги учасників ІІ Світової війни 1939 – 1945 років. 

Педагогічний та учнівський колективи школи приймають активну участь у реалізації обласної програми.

     Велика Вітчизняна… Давно відшуміли бої. Довго заростали окопи травою. Але пам'ять людська - жива. Дорогою ціною заплатив український народ у найстрашнішій за всю історію війні 1941-1945 років, це не згасне в пам’яті людській, не відійде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу , його битва, його перемога над фашизмом.

   Більше тисячі злинчан билися на фронтах з німецько-фашистськими загарбниками. 530 із них віддали своє життя за те, щоб сонце свободи яскраво сяяло над нашою країною.

Честь і пошана, живим! Вічна слава загиблим! Хай не згасаєпам’ять про героїв!

Вклонімося доземно ветеранам, 
Пекельним спогадам і неминучій сивині, 
Їх мужності і їх болючим ранам, 
Далекій юні, що приходить лиш ввісні.

Ми повинні  зустрітися з кожним живим,
Записати, що в пам’яті держать солдати.
Це потрібно і нам, й поколінням новим,
Щоби жодній війні навіть шансу не дати.

Список ветеранів Великої Вітчизняної війни

                   (На даний час ветерани ВВв, які є в списку уже померли)

1.Бакун Іван Григорович

2.Босяга Іван Олексійович

3.Дейкун Прокіп Васильович

4.Демченко Афанасій Тимофійович

 5.Ковальов Андрій Никифорович

 6.Кривохижа Михайло Дмитрович

 7.Махно Володимир Дмитрович

  8.Омельченко Наталія Кіндратівна

  9. Хмурін Іван Андрійович

  10.Яриш Костянтин Андрійович

Хмурін Іван Андрійович

Хмурін Іван Андрійович народився і виріс в селі Злинці. До березня 1943 року воював в складі Сталінградського корпусу ППО. Потім був направлений в 33 дивізію резерва  головного командування . В дивізії пройшов перепідготовку і був зарахований в склад 1394  зенітно-артилерійського полку командиром відділення зв’язку взводу управління полку. В  липні -серпні полк брав участь в боях на Курсько-Орловському напрямку. Бойовий обов’язок – забезпечити телефонний зв'язок командного пункту полку з батареями. В цей період полк прикривав стрілкову армію . Батареї були наближені до переднього краю.  Ворог шалено обстрілював з мінометів наші позиції. Був виведений з ладу зв'язок з першими та другими батареями. Іван Андрійович вирішив налагодити зв’язок з першою батареєю особисто. Під сильним мінометним вогнем з’єднав кабель і відновив  зв'язок. За безперебійний зв'язок в цей день і слідуючі  дні був нагороджений  медаллю «За бойові заслуги». Після – бої за Дніпро, Київ та інші міста. Був нагороджений орденом Червона Зірка, медалями за звільнені міста.

                                               
                                       Дейкун Прокіп Васильович

Дейкун Петро Васильович народився у селі Злинці. До війни працював трактористом . Коли почалася Велика Вітчизняна війна, був призваний до армії. Направили його в м. Володимир вчитись на санітарні курси. Після закінчення курсів воював на 3-у Українському фронті, 5-ій армії санінструктором.

     Нагороджений орденами і медалями: орденом Слави ІІІ ступенів, орденом  «Вітчизняної війни І ступеня», медаллю «За відвагу»,

                                       Омельченко Наталія Кіндратівна

Наталія Кіндратівна народилася  1920 року в Петрівському районі Кіровоградської області. Працювала телеграфісткою на апараті «Морзе». Захищала рідну Вітчизну з 6 серпня 1941 по 10 серпня 1945 року. Брала участь у боях на Північно-Кавказькому фронті : визволяли   м.Новоросійськ, м. Тамань, м. Коростишев, М. Житомир, м.Бердичев, визволяли Чехословакію.

    За бойові заслуги нагороджена  медаллю «За відвагу», медаллю «За оборону Кавказа», медаллю «За бойові заслуги», медаллю «Перемога над Німеччиною». Після війни працювала на телеграфі.

Демченко Афанасій Тимофійович

До війни працював у колгоспі. Пройшов всю дорогу війни. Брав участь у визволенні Румунії , Чехословаччину, Австрії.

Нагороджений орденом Червоної Зірки, медаллю «За відвагу». Після війни ще рік служив в армії . Після війни працював в колгоспі.

Босяга Іван Олексійович

До війни працював у колгоспі. Пройшов всю дорогу війни, був зенітником . Брав участь у визволенні рідного села Злинки. Брав участь у війні з Японією. За героїзм, відвагу Босяга Іван Олексійович нагороджений медалями «За бойові заслуги», «За перемогу над Німеччиною», «За відвагу». Після війни працював у колгоспі»

Бакун Іван Григорович

Бакун Іван Григорович народився в селі Злинці в сім’ї колгоспників. До війни працював в колгоспі

Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна , Іван Григорович відбував срочну службу в рядах Червоної Армії. Служив в місті Перемишлі піхотинцем. Звільняв Прагу. Удостоєний нагород: медаль «За бойові заслуги», «За визволення Праги», орден «За перемогу»

Яриш Костянтин Андрійович

Яриш Костянтин Андрійович народився і виріс у селі Злинці.  До війни працював у рідному селі механізатором. Коли почалася війна, добровольцем пішов на фронт. Воював артилеристом на І Українському фронті. Був командиром кулеметного взводу. Відзначився в боях , визволяючи Україну, Румунію, Чехословаччину від німецько-фашистських загарбників. Нагороджений орденом Червоного прапора, двома орденами «Вітчизняної війни І ступеня» ,медаллю «За перемогу над Німеччиною». Після війни працював у     рідному селі.

піхотинцем. Звільняв Прагу. Удостоєний нагород: медаль «За бойові заслуги», «За визволення Праги», орден «За перемогу»

Ходаковський Михайло Олександрович

Ходаковський Михайло Олександрович народився у 1896 році. У 15 років пішов добровольцем служити у царську армію. Брав участь у Першій світовій війні. Після закінчення війни працював у Житомирській області у ЧК . Коли почалася Велика Вітчизняна війна , Михайло Олександрович пішов на фронт. 4 роки воював з фашистами. Нагороджений орденом «Вітчизняної війни ІІ ступеня», медаллю «За бойові заслуги»

                                     Кривохижа Михайло Дмитрович

Кривохижа Михайло Дмитрович народився і виріс у селі Злинці. До війни працював в колгоспі. У 18 років пішов на фронт. Був тяжко поранений. За героїзм, відвагу  Батьківщина нагородила Михайла Дмитровича орденом Вітчизняної війни І ступеня, орденом Вітчизняної війни, чотирма медалями.

                                Ковальов Андрій Никифорович

Народився в селі Злинка 20 січня 1923 року. На фронт потрапив зразу ж після визволення села  від німецько-фашистських загарбників(13 березня 1944 року). Воював  в 10-й  повітряно-десантній  девізії під командуванням генерала армії  Жадова.  Брав участь в Яссо-Кишенівській битві. Звільняв від фашистів Польщу. Андрій Никифорович звільняв міста Німеччини:Крайцбург, Розенберг, Ландерберг, Дрезден. За мужність і  героїзм нагороджений орденом Слави ІІІ ступеня, медалями «За відвагу», «За взяття Праги».

Махно Володимир Дмитрович

Володимир Дмитрович народився 1 січня 1925 року у сім’ї службовця. У 1941 році закінчив Злинську школу №1. Після визволення села, у березні 1944 року призваний до лав Червоної Армії. , був направлений у в.ч.№57377 командиром розрахунку 120 мм. мінометів у званні «молодший сержант».  На службі перебував до 1949 року. Нагороджений медалями «За бойові заслуги», «За взяття Будапешта», «За визволення Белграда», «За перемогу над Німеччиною».